- безлюдько
- —————————————————————————————безлю́дькоіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безлюдько — а, ч., розм. Те саме, що відлюдник; відлюдько … Український тлумачний словник
безлюдько — (той, хто тримається / живе осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, анахорет, сич, дикун, вовкулак(а) … Словник синонімів української мови
відлюдник — 1) (той, хто тримається / мешкає осторонь від інших людей), відлюдок, відлюдько, нелюдим, самітник, безлюдько, сич, дикун, вовкулак(а) 2) (релігійний фанатик, який мешкає у відлюдному місці), пустельник, відлюдник, самі[о]тник, аскет, скитник,… … Словник синонімів української мови